ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

«Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо,

 і ніхто з нас не зробить нації,

коли ми самі нацією не схочемо бути»

В’ячеслав Липинський

 Людська природа створена так, що ми завжди прагнемо до особистої свободи й можливості самостійно визначати свою долю. Втім, це прагнення властиве не тільки окремим людям, а й цілим народам, які з різних причин бувають позбавлені власної державності. Незалежне життя України налічує лише 32 роки - незначний в історичному вимірі час. Але для наших співгромадян це ціла епоха, яку розпочав день 24 серпня 1991 року – тоді  в залі українського парламенту було ухвалено Акт проголошення незалежності України. З того часу 24 серпня ми кожен рік святкуємо День Незалежності України як визначну подію, що змінила нашу національну свідомість та реалії життя.

 Історія боротьби за незалежність країни почалася набагато раніше. 22 січня 1918 року українці проголосили незалежність своєї держави IV Універсалом Української Центральної Ради, а за рік, 1919 року, того самого дня на Софійській площі в Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Так уперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу. На жаль, фактично об'єднання республік УНР і ЗУНР тоді не відбулося, але сам процес проголошення позначився на політичній ситуації в країні.

 Після розпаду Радянського Союзу, республіки, що були в його складі, почали проголошувати свою незалежність. Така доля торкнулася і України, тому 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Цього ж дня парламент ухвалив рішення, що День Незалежності України відзначатиметься 16 липня.

 17 березня 1991 року було проведено референдум і республіканське опитування на тему того, чи згодні громадяни країни, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80% опитаних, тому 16 липня з'явився в переліку святкових днів в результаті відповідних змін до Кодексу законів про працю УРСР.

 Через місяць після цього стався "Серпневий путч", який відомий жителям нашої країни, як спроба позбавити влади Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад. Внаслідок цих подій 24 серпня 1991 року був прийнятий "Акт проголошення незалежності України".

 1 грудня 1991 року відбувся референдум, де українці підтримали проголошення незалежності. А 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування Дня Незалежності з 16 липня на 24 серпня.

 Для більшості людей слово «незалежність» асоціюється з поняттями свободи, розвитку та справедливості. А для держави незалежність - це можливість самостійно визначати, якою має бути її внутрішня та зовнішня політика. Звісно, незалежність не захищає країну від втрат і помилок, але це наша власна відповідальність і неоціненний досвід, без якого неможливий рух уперед.

 Через 32 роки вже не може бути дискусій про те, що отримала Україна від здобуття незалежності. Всі переваги важко перерахувати — від визнання нашої країни в міжнародному колі до права самостійно визначати структуру й чисельність своєї армії, обирати вектор розвитку, вільно говорити рідною мовою. Крім того, саме після проголошення незалежності відбулися ті зміни, які дозволяють Україні входити до числа демократичних держав.

 Звісно, День Незалежності є святом гордості за свою країну. Попри всі труднощі, нам є чим пишатися - українськими воїнами, які захищають нашу Батьківщину, вільними виборами, свободою у вираженні своїх політичних переконань. Головне - пам’ятати, що суверенітет України тримається на її громадянах, яким не все одно, якою буде доля наступних поколінь, адже тільки небайдужі й вільні люди можуть змінювати на краще свою країну.

 З Днем Незалежності! Віримо в нашу перемогу, в наших воїнів, в силу нашого духу! Нехай наша Батьківщина цвіте і розвивається. Ми українці і пишаємося цим!